Військовий експерт Владислав Селезньов: «За п'ять років у 36-й бригаді отримали «аж» одну квартиру» 

Військовий експерт Владислав Селезньов:  «За п'ять років у 36-й бригаді отримали «аж» одну квартиру» 

Продовжуємо нашу рубрику дискусії з фахівцями. Сьогодні про забезпечення військових, підтримку НАТО та ситуацію в Азовському морі розповідає Владислав Селезньов – військовий експерт, військовий журналіст, полковник, екс-начальник прес-служби Збройних сил України.

Чи наростила сили Російська Федерація в акваторії Азовського моря?  

– Ми маємо враховувати, що акваторія Азовського моря невелика. Тому перекидати в його акваторію значну кількість кораблів для виконання тих чи інших завдань не є доречним, бо там немає оперативного простору для виконання завдань. Наявних сил та засобів в акваторії Азовського моря у РФ достатньо. Свідчення тому — постійні блокади, затримки кораблів в українські порти «Маріуполь» та «Бердянськ». Самі ці кораблі піддаються впливу з боку катерів та кораблів федеральної служби безпеки Російської Федерації. У такий спосіб вони чинять тиск на нашу країну.

– У відповідь на дії росіян ми бачимо присутність кораблів США та інших країн у Чорному морі.  До чого може призвести це «перетягування канату»?

– Що стосується паритету сил, безумовно, за п’ять років окупації Криму Російська Федерація значно наростила бойові можливості на території тимчасово окупованого Криму. Але водночас я сподіваюсь на те, що кремлівська верхівка добре розуміє, що у відкритому збройному конфлікті шансів протистояти «військовій машині» НАТО — жодних. Адже якщо порівнювати бюджети двох інституцій  — Російської Федерації  й країн-учасниць Північноатлантичного альянсу, то різниця їхніх і  бюджетів просто колосальна.  Але Росія намагається підіймати ставки,  в тому числі за рахунок перекидання з інших флотів бойових кораблів. До речі , корабель,  про який іде мова (російський човен, що зайшов в Чорне море у відповідь на заходження корабля США – «КРАПКА») це один з найпотужніших кораблів, які спроможні виконувати дуже серйозні завдання в протидії зі своїм морським супротивником. Але, в будь-якому разі, військова міць це не лише кораблі чи ракети, що знаходяться на їхніх бортах. У першу чергу — це інфраструктура, економічна міць та наявність союзників. На сьогоднішній день список ефективних і впливових союзників РФ на тлі її агресивних дій в останні кілька років дуже скоротився.

– На яку підтримку від НАТО ми  можемо очікувати,  перебуваючи в статусі «країни-аспіранта»?

– Щодо розміщення  баз НАТО в Україні, то для цього повинні бути внесені певні зміни в Конституцію. Але в той же час, сьогодні на територіях сусідніх з нами держав дислокуються підрозділи не лише країн-учасниць Північноатлантичного альянсу,  а й США, які здійснюють відповідний моніторинг і мають належні сили та засоби для оперативного реагування на будь-які загрози з боку Російської Федерації.

Цю інформацію РФ знає, саме тому, можливо, вона так нервує щодо збільшення військової присутності натовських сил в акваторії Чорного моря. В Азовське море натовські кораблі для спостережної місії не можуть зайти з огляду на міждержавні угоди між Україною та РФ. Адже, щоб військові кораблі могли пройти через Керчинську протоку в акваторію Азовського моря, вони мають отримати згоди двох сторін: України та Російської Федерації. Як неодноразово ми чули з уст представників РФ, такої згоди на прохід військових кораблів інших держав  вони не нададуть.

– Яка ситуація із збільшенням заробітної плати?

– На жаль, ми маємо дві складові цієї проблеми. Перша — це публічна, тобто заяви вищого керівництва, у яких наші керманичі «турбуються», «вживають заходів», «докладають зусиль», а з іншого боку є реальність, яка свідчить про те, що, на жаль, не все так добре.

Цьому є причини як суб’єктивні, так і об’єктивні. Днями було проанонсовано суттєве  збільшення грошового забезпечення для військово-службовців ЗСУ, яке отримало великий суспільний резонанас. Адже було заявлено, що зарплатня зросте в середньому на 30 відсотків. Але ж  грошове забезпечення військового контрактника першого року служби збільшилось в середньому до 2.5 тис грн, а грошове забезпечення командира бригади — від 6.5 до 8 тисяч гривень. На скільки збільшилось грошове забезпечення генералів,  про це не говориться. Однак,  прослідковуючи тенденцію, приходимо до висновку, що українські генерали грошей отримують більше. Чи є це справедливим? Адже ризик при виконанні завдань,  в тому числі бойових, для військових контрактників на порядок вищий,  аніж для  штабних генералів.

– Військові, котрі не зрадили присязі й виїхали  з Криму, так само, як і ви,  отримали житло?

Можу розповісти свою історію. Після того, як у 2014 році я прибув для подальшого проходження служби на материковій частині України, близько семи місяців служив у зоні АТО, потім займав інші посади, зокрема, в Генеральному штабі. До сьогодні я не забезпечений житлом від Міністерства оборони України, і жоден з моїх близьких товаришів, з якими проходили службу в Криму, житла від Збройних Сил не отримав. Так, реалізовується низка програм щодо будівництва житла для військовослужбовців різних категорій, але, аскільки я знаю, це питання ще знаходиться на стадії вирішення.

Для розуміння, станом на п’ятий  рік війни військовослужбовці 36-ї бригади (сформована на базі військових частин, виведених з окупованого російськими військами півострову Крим – «КРАПКА») отримали за рахунок держави «аж» одну квартиру. Кілька років тому мова йшла про отримання порядка півтора десятка квартир для сотень і сотень військових, які, не зрадивши присязі на вірність народу України, вийшли на материкову територію і виконували завдання, в тому числі на першій лінії оборони в районі проведення АТО.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *