Вдова загиблого капітана УДО Хмелюка: «Боксер Очеретяний вибачився «для галочки»

Вдова загиблого капітана УДО Хмелюка: «Боксер Очеретяний вибачився «для галочки»

Минулого тижня виповнилося 40 днів із дня загибелі капітана Управління Держохорони Василя Хмелюка. Удар екс-боксера Петра Очеретяного став для нього фатальним.

Нагадаємо, що конфлікт стався ввечері 2 січня у Києві. Приводом було те, що автомобіль, у якому їхав Василь, нібито ледь не збив таксу спортсмена (судячи з відео, пес гуляв без повідка). Після недовгої розмови Очеретяний завдав несподіваного удару. Офіцер помер ще до приїзду швидкої, на очах у дружини. Ми зустрілися з Аліною Хмелюк, і вона розповіла про те, що бачила того вечора, а також пояснила, чому не вірить вибаченням, які звучали в суді.

Тільки нещодавно, через місяць, біль притупився. Поступово прийшло розуміння того, що нічого змінити не можна, що Васі більше немає. Важко, але дитина тримає в тонусі. Я не можу плакати, коли Гліб сидить на руках, просить їсти, пограти з ним. Укладаю його спати – і навалюється важкість. Ні з ким порадитися чи просто подивитися фільм. Раніше все робили разом, а тепер усе на моїх плечах. Немає сім’ї.

Коли ми гуляємо з Глібом по вулиці, я бачу очі сусідок, матусь із колясками. Вони начебто хочуть нам щось сказати, але не знають що. І тільки проводжають поглядами. У них стільки жалості… Я їх розумію, але, з іншого боку, це так неприємно. Чи ось консьєрж постійно запитує: «Як там у вас?» А як може бути? Я не знаю, що відповідати… Живемо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Вдова охоронця президента: «Боксера, який убив мого чоловіка, відпустили додому» 

У Васі було багато нагород: дипломи, медалі, кубки за перемоги в змаганнях. Було багато нагородних годинників, у тому числі від президента. Я все акуратно склала в ящик. Коли син підросте й почне запитувати: «А де наш тато? А чому у всіх тато є, а в мене немає?» – розповім, покажу, щоб пишався і знав, що в нього був чудовий батько.

Гліб не зрозумів, що сталося. Того вечора він спав. Наступного ранку в нас удома було багато людей: приїхали родичі, друзі. Син компанійський – проситься на ручки, показує машинки, сміється… А я думаю про те, що він знатиме тата тільки з фотографій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вася впав, а він стояв поруч і насміхався»: друзі охоронця президента про деталі вбивства

У суді Петро Очеретяний спробував вибачитися. Але людина стояла розслаблено,  спершись на одну ногу, і намагалася засунути руку в кишеню. На мене навіть не дивився. Не було щирості в його словах, не було жалю. Якби він шкодував… Він не тікав би того вечора, не біг би голити бороду. Він дочекався б швидкої, потім прийшов би та в ноги впав: «У мене в самого діти, я не хотів». Людину мучила б совість. Замість цього він сидить на суді, дивиться в один бік: «Я, звичайно, співчуваю». Ти вбив батька, забрав сина в матері та можеш тільки це сказати? Ні від нього, ні від його родичів ні вибачень, нічого не було. Якщо боїшся прийти до мене, то напиши повідомлення, хоча б «співчуваю».

Це зараз Очеретяний тихий. А того вечора він був ой який говіркий. Може, з дружиною посварився чи на роботі проблеми і треба було випустити пар. Собака став приводом. Очеретяний підійшов до нашої машини. Почав обурюватися: «Ти взагалі як їздиш? Ти мало не збив мого собаку!» Брат був за кермом, каже: «Нічого собі, я твого мастифа не бачу!» –  «Та ти що, сліпий?» – і показує на таксу. Брат: «Так. Не побачив. Але вона жива. У чому проблема?» У відповідь знову: «Та ти їздити не вмієш…» Не хочу повторювати всі образи. Вася не витримав: «Розмовляй нормально». З ним поруч був його 12-річний брат, який усе в себе вбирає, і маленький Гліб, який вчить перші слова. Але у відповідь: «Я не з тобою розмовляю. Хочеш поговорити – виходь».

МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ: Повне відео вбивства, атаки «тролів» і Шуфрич-молодший: нові повороти в справі екс-боксера Петра Очеретяного

Мені довелося подивитися відеозапис того, що сталося того вечора. Побачила, як саме вбивають чоловіка. Але я і без того постійно згадую все, що тоді трапилося. Пам’ятаю, як він лежав, холодний, у снігу. Пам’ятаю, як бігла до нього й думала: «Треба було прив’язати Васю в машині та не випускати нікуди!» Він не зміг тоді промовчати, він же борець за справедливість. І я бачила, що він лежить нерухомо, але не розуміла, що мертвий. Та приїхала швидка, вийшов лікар: «А, так тут уже все. Мертвий». Я обімліла: «Як це мертвий?» –  «Ну, ми спробуємо…»

1 січня ми з Васею відсвяткували три роки з нашої першої зустрічі, а 2 січня його не стало. Ми були разом рівно три роки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Колишній боксер, який одним ударом убив офіцера, відправиться в СІЗО

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *