У вас зникла дитина: адвокат розповідає, як шукати її правильно

У вас зникла дитина: адвокат розповідає, як шукати її правильно

Після трагедії з убивством 11-річної Даринки Лук’яненко у поліції зробили приголомшливу заяву: батьки дівчинки, намагаючись знайти її самотужки, звернулись до поліції аж через шість годин. Якби Дар’ю тоді викрали, то за цей час викрадач міг би довезти її ледь не до Києва. “КРАПКА” запитала у адвоката та детектива, як батькам правильно розпочати пошуки.

Найперше – потрібно швидко звернутись до поліції. Однак поліцейські можуть відмовити, посилаючись на те, що з моменту зникнення дитини не минуло трьох діб.

Старший партнер адвокатського об’єднання «Климчук і партнери», адвокат Максим Гарбуз пояснює, як у такому випадку вплинути на правоохоронців та кого ще можна залучити до пошуків.

Передусім, необхідно звертатись до правоохоронних органів. Бажано не просто зателефонувати, а прийти особисто. Написати заяву про те, що дитина зникла.

Але в наших реаліях потрібно бути готовим до того, що навіть якщо ви прийдете з кричущим випадком – зникла доросла людина чи дитина – то вам у загальному порядку можуть сказати, що, згідно з інструкціями та посадовими наказами, пошук зниклої людини вони можуть розпочати через три доби після зникнення. Так, частина зниклих потім знаходиться у друзів чи родичів. Але батькам варто наполягати на оперативному пошуку дитини.

Якщо правоохоронні органи недієво або нечітко реагують на звернення, необхідно шукати допомоги в юриста або фахівця в галузі права, щоб вони зафіксували даний випадок і все ж спонукали правоохоронців зайнятись активним розшуком дитини.

Якщо дитина зникла під час навчального періоду, слід  звернутись до дитсадка, школи, під наглядом яких, відповідно до законодавства, має перебувати малолітня особа. Певну відповідальність несуть вчитель та керівник навчального закладу. Якщо ж це літня пора чи просто канікули, то приділяти увагу безпеці дитини повинні батьки. 

Другий крок – ніхто не відміняв інститут приватних детективів. Можна звернутись до них у приватному порядку.

Третій ресурс пошуку – служба розшуку дітей. У неї є свої інформаційні канали і засоби для пошуку зниклих дітей”, – сказав “КРАПЦІ” адвокат Максим Гарбуз.

Дітей до 14 років повинні шукати без зволікань

Зі словами поліцейських, що батьки Даринки дійсно втратили багато часу та пізно звернулись до правоохоронців, погоджуються й інші експерти. Так, перший віце-президент Міжнародної асоціації розслідувачів та експертів з кризових ситуацій Сергій Сеник каже, що у випадку, коли зникає дитина віком до 14 років, за будь-яких умов шукати її починають всі підрозділи поліції у тій місцевості, де це сталося.

Він також радить за найменшої підозри йти до поліцейських. Краще хай потім тривога виявиться марною, аніж буде втрачено дорогоцінний час.

Сергій Сеник детектив“Навіть якщо від зникнення дитини минуло півгодини чи година, а батьки знають, що вона у цей час має бути вдома, треба одразу звертатись у поліцію. Краще хай виявиться, що батьки помилились, ніж буде так, як в Одеській області. У поліції існують процедури пошуку, які відразу запускаються при зникненні дітей. Ніхто не вимагатиме чекати день чи два”, – пояснює Сергій Сеник.

Якщо батьки вже звернулись до поліції, вони можуть почати шукати дитину самостійно. Слід перевіряти маршрути, де вона зазвичай ходить, та місця, де часто буває. Одна з причин так робити – діти часто стають жертвами когось із близького оточення (знайомих чи сусідів). Так, зокрема, сталось і в трагедії на Одещині.

“У дітей є постійні маршрути: будинок-школа, школа-гуртки. Є певне коло знайомих, сусідів. Насамперед, слід відпрацьовувати їх. Батьки знають маршрути, куди вони водили дитину, і куди дитина могла піти сама. Треба спілкуватись з людьми на цих маршрутах, намагатись зрозуміти, що могло статись. Нині майже всюди є відеокамери, тож можна чітко визначити, до якого будинку пішла дитина. А якщо це приватний сектор, то щось могли бачити люди зі своїх дворів. Важливо встановити, де обривається шлях дитини”, – сказав “КРАПЦІ” Сергій Сеник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Змиритися я не могла»: три історії про те, як в Україні судяться через незаконні кримінальні переслідування

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *