Школа онлайн: як воно - бути вчителем через екран

Школа онлайн: як воно - бути вчителем через екран

Карантин карантином, а уроки за розкладом. Із впровадженням обмежень, які покликані запобігти поширення коронавірусної інфекції та аби не наражати на небезпеку найцінніше — наших дітей, школам цілої країни довелось переформатуватись. Вже з 6 квітня  для учнів 5-11 класів стартував проєкт “Всеукраїнська школа онлайн”. А для учнів 1-4 класів уроки онлайн почали транслювати з 28 квітня. Ми поспілкувалися з вчителем історії у львівському ліцеї імені Івана Пулюя Мартою Кутною та розпитали про те, як воно вчити через екран.

 

Школа онлайн, спілкування з дітьми через електронні носії, пояснення матеріалу, опитування та навіть оцінювання через додатки. Тобі, як вчительці, чи легко було переформатуватися?

 

— Насправді, було важко починати працювати дистанційно, адже для нас ця робота не є звичною. Проте не скажу, що це є щось таке недосяжне. Вчилися разом із колегами, допомагали один одному і нам все вдалося зробити добре.

 

Вчителі готуються до занять так само, як і учні. Чи вніс карантин свої корективи  у підготовку до уроків та як відбуваються самі уроки?

 

— Готуюся у звичному режимі, тобто, використовую навчальний посібник та додаткові інтернет-джерела. Уроки ми проводимо у програмі “Zoom”, фактично щотижня, а всі завдання подаємо у google-class. У нас є розклад, у якому розписано, коли та який вчитель має проводити свій онлайн урок. Загалом онлайн уроків не може бути понад 3 в день у кожного класу, аби дітей не перенавантажувати.

Звісно, що уроки є ефективними, адже, наприклад, урок історії відбувається цікаво, ми з дітьми можемо спілкуватися, дискутувати по темі, у відповідь учні завжди запитують, що їх цікавить

 

На твою думку, дітям важко було змінити свій звичний графік та налаштуватись на навчання вдома?

 

— Звісно що так, режим є режим, а під час дистанційного навчання режим стає у дітей дещо іншим.

Вчителька історії Марта Кутна з учнем Ліцею імені Івана Пулюя у Львові

 

Що далось взнаки, які негативні моменти такого навчання?

 

— Чесно кажучи важко виділити негативні моменти під час дистанційного навчання, але я спробую. Думаю, перш за все, це декоди надмірна турбота батьків та їх допомога із завданнями, а також брак живого спілкування із вчителем та й однолітками.

 

А як ти гадаєш, що позитивного є у такому навчанні для школярів? Чи є перспектива впровадження онлайн-уроків надалі, після виходу з карантину?

 

— Позитивних моментів є багато. Зокрема активне використання “гаджетів” дозволило нам придумувати цікаві та креативні уроки, також завдяки різноманітним програмам. Перспектива щодо онлайн-уроків звісно є, бо ми всі живемо у ХХІ ст. та повинні йти вперед здійснюючи зміни в освіті. Тому, гадаю, ті навчальні платформи, якими ми користувалися впродовж 2,5 місяців, можна буде використовувати і у звичному режимі роботи.

 

У школі легше, на мою думку, оцінювати дитину, ти її бачиш, чуєш, що вона відповідає, контрольні відбуваються під твоїм особистим наглядом. А як відбувається оцінювання через екран? Як правильно оцінювати дітей у таких умовах та чи виправдане воно взагалі?

 

— Оцінювання може відбуватись через програму “Zoom”, коли ти бачиш дитину  через екран, так можна опитати. Також складаємо різного тип тести на час, тобто, на виконання тесту дається 60 хв.

Тести складаю у програмі “На Урок” або створюю у “гугл-формі”. Звісно, що треба виставляти оцінки, які учень або учениця отримала під час цього навчання, але все одно, коли ми вийдемо із карантинних обмежень, у вересні матеріал будемо повторювати вже у звичному для нас режимі, надіємося, не у дистанційному.

 

Кабінет фізики у львівському ліцеї імені Івана Пулюя 

Добігає до завершення навчальний семестр і рік, потрібно “виставляти оцінки у табелі”. Як вчителі мають підсумовувати роботу учнів?

 

— Робота учнів підсумовується за цілий рік, спочатку виставляємо оцінки за теми, потім — семестрові і в кінці річні. Все сумуємо докупи і виставляємо бали за навчальний рік.

 

Тобто карантин ніяк не вплинув і похвальні листи цьогоріч будуть видаватись учням за успішне навчання?

 

— Так, будуть в електронному варіанті.

 

Кому за таких карантинних умов найважче, учням, вчителям чи, можливо, батькам, і чому?

 

— Важко всім: учням через великий фактаж інформації з кожного предмету, батькам через брак часу, адже є батьки, які під час карантину змушені були ходити на роботу і одночасно допомагати дітям з домашніми завданнями. А вчителям через своєрідну новизну, адже протягом багатьох років ніхто із нас не зіштовхувався із таким видом роботи.

 

Як ти гадаєш, чого карантин навчив вчителів та учнів?

 

— Перш за все навчив працювати самостійно. Навчив вчитися не тільки слухаючи вчителя у класі і дивлячись на нього, а також бачити перед екраном і сприймати інформацію таким чином.

 

Спілкувалась Юлія КОВТУН, “Крапка”, фото надані Мартою Кутною

 

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *