Поради адвоката: як готуватися до перевірки та спілкуватися з інспектором Держпраці

Поради адвоката: як готуватися до перевірки та спілкуватися з інспектором Держпраці

5 жовтня в Україні розпочнуться масові перевірки роботодавців. В уряді це пояснюють стартом боротьби з тіньовою зайнятістю. Представники Держпраці, фіскальної служби, пенсійного фонду та поліції шукатимуть непрацевлаштованих співробітників і зарплати в конвертах.

Виталий Старовойт, юрист адвокатской компании «Климчук и партнеры» Юрист адвокатської компанії «Климчук та партнери» Віталій Старовойт пояснив, як готуватися до перевірки та як поводитися під час її проведення.

Що приховує слово «перевірка»

Як стверджують певні джерела, уже сформовані групи, що складаються із самих інспекторів Держпраці, працівників ДФС і податкової міліції (так-так, вони досі існують). Основне завдання цих груп – боротьба із зарплатами в конвертах і виявлення неоформлених працівників.

Відповідно до Постанови КМУ від 26 квітня 2017 р. № 295 «Деякі питання реалізації ст. 259 Кодексу законів про працю України та ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» інспектори Держпраці отримують великі повноваження. Отже, і відповідальність за ненадання документів чи недопуск інспекторів до інспекційного відвідування (під цим терміном приховали перевірку) велика. Тому підприємцям слід поставитись до ситуації серйозно.

Фінансові санкції, передбачені за порушення трудового законодавства, на сьогодні складають мінімум 3723 грн і максимум 372 300 грн. А в деяких випадках фінансові санкції передбачають відповідальність за кожного неоформленого працівника, тому можуть сягати ще більших сум.

Не будемо акцентувати увагу на тому, що мають право робити інспектори Держпраці (це ви можете прочитати самі за наведеним вище посиланням). Ми ж розповімо про те, як підготуватися до перевірки. Адже на деяких підприємствах вона вже пройшла, тож є уявлення про те, чого саме вимагають інспектори Держпраці.

Що має бути на підприємстві під час візиту інспектора Держпраці:
  • статутні документи;
  • штатний розклад;
  • посадові інструкції для всіх працівників;
  • наказ про призначення керівника;
  • графік щорічних відпусток працівників;
  • змінний графік виходу працівників на роботу;
  • табель обліку робочого часу (поточний);
  • документи, журнали з охорони праці та протипожежної безпеки;
  • трудові книжки;
  • накази щодо прийняття на роботу та звільнення працівників, надання їм відпусток;
  • особові картки й особові справи працівників;
  • документи, що засвідчують своєчасність виплати заробітної плати, проведення її індексації.

Це основні документи, що їх вимагають від підприємства інспектори.

Проте, як свідчить практика, у першу чергу державні інспектори праці цікавляться двома аспектами: наявністю на підприємстві колективного договору та виконанням зафіксованих у ньому положень, а також веденням трудових книжок працівників. Але зверніть увагу на те, що згідно зі ст. 17 КЗпП на новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї зі сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи, організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, установи, організації, якщо не передбачено їх реєстрацію.

Отже, оскільки сторонами колективного договору є роботодавець і трудовий колектив підприємства, а сам колективний договір може бути укладений за ініціативою будь-якої сторони, за відсутності такої ініціативи з боку трудового колективу підприємства не можна притягнути роботодавця до відповідальності за відсутність колективного договору, адже жоден нормативний акт не покладає на нього обов’язок ініціювати укладення цього договору.

Інспектори Держпраці мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику або персоналу запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Готуючись до візиту інспекторів Держпраці, необхідно пояснити працівникам, що вони мають право не спілкуватися з інспектором, якщо не хочуть цього. Повідомте персоналу, що він має право відмовитися давати інспекторам пояснення щодо себе на підставі ст. 63 Конституції України.

Проте ігнорувати запитання, що стосуються законодавства про працю, посилаючись на ст. 63 Конституції України, я не рекомендую. Адже інспектор може сприйняти це як відмову від співпраці та ще більш прискіпливо шукатиме на підприємстві порушення, яких, можливо, і немає.

Що повинні знати працівники, яких інспектори Держпраці можуть опитувати в індивідуальному порядку, без присутності керівника підприємства:
  • місце роботи (офіційна назва юридичної особи);
  • юридичну адресу роботодавця;
  • офіційну назву посади працівника (за посадовою або робочою інструкцією);
  • дату приймання працівника на роботу (за наказом);
  • офіційну заробітну плату працівника;
  • форму виплати офіційної заробітної плати (на банківську картку – якого саме банку – або через касу підприємства);
  • скільки разів на місяць виплачується заробітна плата (орієнтовні дати виплат);
  • графік роботи працівника (початок і кінець робочого дня, обідня перерва);
  • ставку (повна чи часткова зайнятість);
  • відпустку (скільки днів вона триває, коли була остання відпустка);
  • де зберігається трудова книжка.

Такі питання можуть ставити як усно, так і письмово. Оскільки інспектори Держпраці повинні документувати та збирати доказову базу, відбирати пояснення вони будуть письмово. Тому вже зараз треба провести бесіди з працівниками підприємства, надати їм зазначені відомості та попросити, щоб вони відповідали на запитання тільки згідно з наданою інформацією та не відповідали на провокаційні запитання інспекторів Держпраці, як-от:

«Як ви живете на таку зарплату?»

Рекомендована відповідь: «Мене все влаштовує, і на все вистачає».

«Скільки у вас дітей і як ви їх забезпечуєте?»

Рекомендована відповідь: «Це особисте запитання, яке не стосується моєї праці на підприємстві. Прошу ставити тільки ті запитання, які безпосередньо стосуються моєї роботи».

«Де ви відпочивали цього літа?»

Рекомендована відповідь: «Це особисте запитання, яке не стосується законодавства про працю. Прошу ставити тільки ті запитання, які безпосередньо стосуються моєї роботи».

Якщо в офісі під час перевірки є сторонні особи, це не свідчить автоматично про те, що вони неоформлені працівники або є порушення трудового законодавства. Адже це може бути інший підприємець, який прийшов для виконання чи здачі замовлених йому робіт, працівник вашого контрагента (постачальника, покупця, підрядника тощо), який привіз документи чи приїхав їх забрати. Зрештою це може бути ваш клієнт. Характер ваших відносин із цими особами має бути підтверджений документально.

Але ви не зoбов’язані надавати ці документи бeзпосередньо під час візиту інспектора. Їх можна, наприклад, передати для правового аналізу адвокатській компанії «Климчук та партнери».

Пам’ятайте, що результат будь-якої перевірки залежить від того, як до неї підготуватися.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Почему бизнесу невыгодна детенизация

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *