Злидні в судах: чому працівникам Феміди платять по 2000 гривень?

Злидні в судах: чому працівникам Феміди платять по 2000 гривень?

Працівники українських судів скаржаться на мізерні зарплати. Роботу людей з вищою освітою, від яких залежить якість правосуддя, держава оплачує… нижче за офіційну мінімалку. Не рятують навіть премії: через них держслужбовці, які реально «викладаються» на роботі, втрачають право на субсидії.

«КРАПКА» розібралась, чому люди, від роботи яких залежить якість правосуддя, отримують копійки та як це впливає на роботу самих судів.

Оцінюють нижче праці некваліфікованих робітників

Першими вголос про проблему заявили у Ленінському райсуді Миколаєва. Там кажуть, що їхні працівники, маючи вищу освіту та стаж понад 5 років, отримують зарплату по 2100–3100 гривень!  Причина в тому, що її нараховують, виходячи навіть не з мінімальної зарплати, а з мінімального прожиткового мінімуму, який був на початку 2018 року! З проханням якось вирішити ситуацію люди звернулись до Вищої ради правосуддя та Ради суддів України.

У суді пояснюють: нарахування заплати, яке залежить від прожиткового мінімуму, що є нижчим за мінімальну заробітну плату, це особливість оплати праці державних службовців. А на практиці  виходить, що при нормі мінімального посадового окладу у два актуальних (тобто, на початок 2019 року) прожиткових мінімуми під час розрахунку зарплат працівників держорганів береться мінімум від 1 січня 2018 року – 1762 грн.

«Таким чином, для працівників держслужби встановлено розмір посадового окладу значно менший за мінімальну зарплату навіть у 2018 році, не кажучи про те, що їхня праця оцінюється державою нижче простої праці некваліфікованого робітника», – говорять у Ленінському райсуді Миколаєва.

У суді оперують цифрами: скільки повинні отримувати працівники, а скільки їм нараховували по факту у лютому 2019 року. Як видно з документа, люди,  котрі  пропрацювали на державу по 5 і більше років, отримали по 2200–3100 грн!

Фото: Ленінський райсуд Миколаєва

Крім того, що держава платить працівникам судів «менше меншого», закон обмежує їх у отриманні додаткових доходів та забороняє працювати десь за сумісництвом. Щоб якось «підтягти» зарплати до нормальних цифр, судовим працівникам нараховують премії. Це єдині «бонуси», які існують протягом двох останніх років. І, як з’ясувала «КРАПКА» (про це в тексті нижче), премії ці зовсім мізерні. Однак і тут «меч преміювання» виявляється двосічним.

По-перше, премії – річ не гарантована, бо залежать від того, чи є гроші у фонді економії оплати праці. А, по-друге, ті, хто їх отримує, майже гарантовано втрачають право на субсидію.

«У зв’язку з тим, що у 2018 році працівники апарату суду отримували підвищену заробітну плату зі стимулюючими виплатами, більшість з них у 2019 році не мають права на отримання субсидій. А тому вимушені сплачувати комунальні послуги в повному обсязі, що значно перевищує розмір їхньої мізерної заробітної плати», – пояснюють у суді.

«Це проблема всіх малих судів»

Як прокоментували «КРАПЦІ» у Ленінському райсуді Миколаєва, така ситуація з оплатою праці відбувається з початку нинішнього року. Поки що кадри тримаються. Але чи не почнуться звільнення пізніше, ніхто сказати не може. До того ж, багато працівників апарату суду, аби виконати нові вимоги закону, нині навчаються у вищих юридичних закладах – на платній основі, і це також потребує значних витрат.

«Поки що відтоку кадрів нема. Але якщо зарплати й далі будуть по 2000 гривень, то хто тут сидітиме? Така ситуація не в нас одних – це проблема районних судів. Нові оклади розраховують у залежності від того, на яку територію поширюється юрисдикція суду. Тобто, ми обслуговуємо один район – у нас і найменші оклади. В окружному суді, який обслуговує кілька районів, зарплати вищі, в апеляційному – ще вищі. А по факту, в районних судах найбільше роботи, найбільше навантаження. Ми працюємо з 8-ї ранку і часто до 12-ї ночі», – пояснила «КРАПЦІ» прес-секретар Ленінського райсуду Миколаєва Тетяна Сулима.

До речі, щодо преміювання. Як виявилось, на ньому не «зажируєш», дарма, що слово «премія» звучить привабливо. Справа в тому, що з нового року службові заохочення не можуть бути вищими за 30% від зарплати. Якщо вона велика, то й премія виходить непогана. А якщо зарплата 3000 гривень, то вона майже не відчувається. Особливо для тих, хто працює недавно і ще не має надбавок за вислугу років.

«Половина успішної роботи судді – заслуга звичайних працівників»

Більшість українців навіть не здогадується про існування людей, які «крутять судові шестерні». Проте колишній суддя Подільського райсуду Києва Руслан Роженко каже, що від роботи кваліфікованого секретаря залежить 50% успішної роботи судді! А тому він підтримує службовців у прагненні добитись нормальних зарплат.

Руслан Роженко

«Від того, як секретар вчасно буде виконувати свої обов’язки з підготовці справи до розгляду, настільки ж ефективно працюватиме помічник судді й сам суддя. Відповідальність на секретареві велика, бо він повинен мати навички роботи з комп’ютером, з системою, яка фіксує судовий процес. Секретар має правильно вносити всі дані по процесу – коротко фіксувати пояснення сторін, що там відбувалось, підшивати документи, які надходять з канцелярії. Бо, буває, сторона через канцелярію подала документи, секретар судді їх не передав, і справа розглядається без цих документів. А вони можуть мати в засіданні вирішальне значення. Тому відповідальність на секретареві дуже велика.

А що таке робота архіваріуса? Навіть після того, як справа розглянута, сторони часто звертаються до архівів. І від того, як зберігатимуться рішення у своєму первинному вигляді, залежить, чи знайдуть їх люди через 10 років, чи ні. Архіваріус має бути кваліфікованим, знати, що шукати і де. Це все відповідальність. А враховуючи вал справ, який нині іде в суд, то це ще й колосальне навантаження.

Тож ті зарплати, які судовим працівникам платять сьогодні, неспівмірні з виконаною роботою. Зарплати повинні бути значно вищими. І я підтримую цих працівників суду, тих, хто не мовчить», – сказав «КРАПЦІ» Руслан Роженко.

«КРАПКА» звернулась із запитом до голови Державної судової адміністрації України Зеновія Холоднюка. Ми попросили прокоментувати таку ситуацію із зарплатами та повідомити, чи можливо змінити оплату праці працівників судів. Якою буде відповідь, розкажемо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому в Україні закриваються суди

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *