«Нерозміновані поля біля арсеналів всіяні збитими дронами»

«Нерозміновані поля біля арсеналів всіяні збитими дронами»

Українські силовики постійно повідомляють про невідомі дрони, які збивають біля військових складів. Такі події щоразу викликають безліч запитань: чиї це безпілотники, чому літали біля арсеналів і чи становили вони реальну загрозу?

«КРАПКА» поспілкувалася з фахівцем із БПЛА, який розробляє системи захисту від ворожих апаратів, – президентом Всеукраїнської федерації підтримки та розвитку БПЛА Дмитром Гнапом.

В ексклюзивному інтерв’ю –  розповідь про те, як за допомогою дронів провокатори шукають «дірки»  в охороні арсеналів, хто моніторить «повітря»  столиці, та чому безпілотники однаково у пошані в контрабандистів і комерсантів із «сірою»  совістю.

Між бойовим і цивільним дроном різниця стерта

Що відбувається з дронами біля військових складів? Чи всі вони становлять загрозу?

Насамперед треба зрозуміти, що між дроном цивільного призначення (для зйомки відео чи спортивних польотів) і військовим різниця стерта. На військовий його перетворює наявність бойового модуля для скидання вантажу.

На військових базах неможливо розпізнати, має дрон такий модуль чи ні. Тому всі військові бази винищуватимуть усі дрони, які наближаються на певну відстань – біля 5 км. Якщо дрон починає долати цю відстань, він переходить у категорію небезпечних і зупиняється засобами радіоборотьби.

Українські апарати радіоелектронної боротьби. Фото: defence-blog.com

Йому «виглушують» усі системи радіонавігації та радіозв’язку. Тобто дрон стає «сліпим», не розуміє, як виконати задану місію, а пілот на землі не може ним керувати. Радіопеленгаційне обладнання визначає і місце розташування пілота-оператора. До нього одразу направляють оперативну групу, і порушника затримують.

Таких випадків багато? Уже після того, як через вибухи на складах попереджали про неприпустимість польотів?

Так, продовжують літати. Дуже багато провокацій. На сьогодні в Україні не ведеться контроль за продажем дронів. Тобто кожен, хто хоче, може прийти в магазин і купити його. Це означає, що, наприклад, довірена особа іншої держави може придбати безпілотник і влаштувати якійсь базі «перевірку» – злетіти біля неї. І якщо по дрону не відпрацювали, то на базі можна робити диверсію. А якщо відпрацювали, то диверсія завдяки дрону неможлива.

А ще біля баз часто літають заради переглядів на YouTube. Людям цікаво побачити кратери від розривів снарядів, пошкодження. І в тій самій Калинівці нині валяється багато збитих дронів. Їм давали можливість залетіти, а потім відключали, щоб наступного разу не було бажання так робити. Апарати лежать просто посеред поля, бо частина ділянок не розмінована, тож власники дронів за ними не лізуть. Були нарікання на те, що падали і дрони журналістів, але всіх попереджали, що біля баз літати не треба.

«Підірвати арсенал дрону не під силу, але як «очі» вони були всюди»

Наскільки наші арсенали захищені від БПЛА?

На сьогодні більшість складів уже оснащена системами пеленгації радіокерованих пристроїв. Це системи повністю української розробки. На складах встановлені комплекси боротьби, що пошкоджують сигнал, який дрони отримують від оператора, а також системи навігації дронів т системи стабілізації польоту. І неважливо, керуються дрони операторами чи летять автономно за програмою. Наші системи виключають здійснення таких місій. Ми глушимо GPS, відключаємо стільниковий зв’язок. Тобто дрон не має можливості виконати завдання. Він стає «сліпим». Летітиме і рано чи пізно впаде.

А сьогодні  розробляються системи, які автоматично керуватимуть зброєю. Тобто береться «Шилка», робиться додатковий радар для наведення цілей, і ця система працює разом із системою пеленгації та РЕБ. Потенційно небезпечні дрони відстрілюватимуть фізично.

Якою, на вашу думку, була роль безпілотників у нещодавніх підривах на військових складах?

Я вважаю, що дрони використовували всюди. Тільки не як бойові машини, а для спостереження. Дрон – це літаюча відеокамера. Вона дуже зручна: ти можеш спостерігати з висоти за діями, що відбуваються на землі. Але я не перебуваю у складі слідчих груп, тому не можу коментувати детально.

Чи можливо було підірвати ці арсенали з дрона? Я так не думаю: занадто великий масштаб. Знадобився б величезний боєприпас, щоб спричинити такий підрив. Мені в це мало віриться.

Стратегічні об’єкти Києва: де літати не можна  

Як зараз працює закон про безпілотники, з приводу якого свого часу було багато суперечок?

Із цим законом відбувається те саме, що і з законом про куріння кальянів чи цигарок. Хтось спочатку налякався, а далі всім на все плювати. Так само і до прохань посадовців зайвий раз не провокувати поліцію польотами дронів не дуже дослухаються. Тому зараз на предмет виявлення радіосигналів і сигналів, схожих на сигнал дронів, постійно моніторять весь центр Києва, частину Подолу, напрямок аеропорту  «Жуляни», вокзал, автовокзал.

Комплекси протидії дронам. Фото: соцмережі

Системи вирізняють сигнали, які належать дронам, і ми бачимо на карті, як поводяться ці об’єкти, чи співпадають їхні траєкторії з межами об’єкта підвищеного контролю. Тобто якщо дрон злетів на Солом’янській площі і не рухається в бік вокзалу, не літає над коліями й будівлями вокзалу, не перебуває в радіусі 0,5–1 км від об’єкта, то до нього питань немає. Щойно дрон переходить у категорію небезпечних, залучаються правоохоронні служби.

А яка ситуація з безпілотниками в Росії? Чи є у нас паритет з їхніми розробками?

Паритет у розробках є. В Україні більшість безпілотників – це «іграшкові» дрони. Навіть ті, які видають за військові, – це, в принципі, іграшкові апарати. Поясню, чому так кажу. Тому, що всі ці дрони збудовані на контролерах (автопілотах) масового вжитку сімейства ArduPilot, які продають на AliExpress. Вони можуть літати на велику відстань, на великій висоті (до 10 км) з передачею відеосигналу. Але це пристрої масового вжитку, і відказонадійність цих контролерів дуже низька. Китайський виробник не заклав у них ту безпеку, що необхідна дронам, які використовують спецпризначенці чи армія. Їх легко глушити, можна втрутитись у їхній телеметричний канал і  перепрограмувати їхню роботу.

Але в Україні є свої якісні розробки. Одна компанія розробила повністю свій польотний контролер і на його основі випустила дрон на реактивній тязі, який розвиває швидкість понад 600 км/год. Його випробували військові й дали дуже хороші відгуки. А по «той бік» через нього дуже переживали. Ця розробка має перспективу стати дроном військового призначення. Також є хороша команда розробників у Дніпрі.

Але проблема у стосунках з державою. Формула держави – «Хочу купити сьогодні, хочу купити готове, та не хочу вкладати в цю галузь кошти». Такий підхід створює багато проблем. Якби держава вкладала в це кошти, якби ми могли поставити конкретне технічне завдання й підготувати фахівців, ми розуміли б, який саме дрон нам потрібен. Сформували технічне завдання – отримали найкраще. Цього поки немає.

Чи є це в Росії? Там ситуація трішки краща (можна згадати безпілотник «Орлан», деякі інші дрони з досить гарними льотними показниками), але крадуть там не менше, ніж у нас. Тому далеко вперед в Росії не пішли. Також у них усе збирається на куплених за кордоном польотних контролерах. Говорили,  що в Росiї кордони постійно моніторять хоча б з 25 дронів, але ткого немає і ще не скоро буде.

«Росія не була готова до нашої масової розвідки дронами»

Які висновки вже можна зробити з досвіду використання безпілотників під час АТО?

Росія у 2014–2015 роках була не готова до нашої масової розвідки дешевими, «іграшковими» безпілотними системами. Розвідгрупи з волонтерів, які «літали» на дронах, давали величезну кількість інформації про розташування ворожих військ, САУ, танків. Інше питання, що не було політичної волі відпрацювати по всьому тому обсягу координат. Але хтось на рівні держави це придушив. Комусь не потрібно, щоб ми знали, де перебувають російські військові. Усе перейшло в площину армії. А армія поки не готова «літати». Якби це було зроблено, то на сьогодні або була б у розпалі дуже страшна війна, або ми б уже забили стовпчики й натягнули дріт на нашому законному кордоні й уже перейшли б до проблеми Криму.

Україна внаслідок АТО здобула найбільший у світі досвід застосування «іграшкових» дронів у бойових умовах. Якщо ми його освоїмо, то станемо передовою країною у цій галузі.

«Іграшкові» літаки з пінопласту за 3 тис. дол. із розмахом крил 2–3 м збирали розвідінформації більше, ніж дрони класу «Фурія», які завдяки кулуарним іграм були куплені для армії за 200 тис. дол.

Український дрон коригує стрільбу по позиціях бойовиків

Для дешевих літаків використовується екструдований пенопропілен (EPP), який легко відновлюється після деформацій. Кулі десять разів прошили літаку крило, а йому хоч би що – продовжує політ. Поки куля не вибивала польотний контролер, чи батарею, чи мотор, чи не пошкоджувала гвинт або сервопривiд руля, дрон виконував своє завдання. Натомість літаки зі скловолокна таких характеристик не мають. Достатньо одного-двох потраплянь у крило, щоб воно дало тріщини і літак почав падати чи змінив траєкторію польоту. Тому «іграшкові» дрони, з одного боку, «фі-фі-фі», а з іншого – перспективна нова галузь. Але їх слід будувати на своїх польотних контролерах, які будуть захищені від зламу.

Не треба думати, що військовий дрон – це якийсь безпілотний літак, обвішаний ракетами, який літає на висоті 12 тис. м і керується з іншого кінця землі. Це не так. В Україні дуже низькі й щільні хмари – на висоті до 100 м. Що може дати нам літак, який піднявся на висоту 12 тис. м? Нічого. А саме літаки невеликого розміру, іноді з розмахом крил 60 см, показували нам, де ховається танк, де прикопана САУ.

Точне бомбометання в окоп бойовиків з дрона

А під розвитком галузі я маю на увазі не «ліплення літачків», а розвиток штучного інтелекту, що навчив би літак розрізняти зорові образи, які він отримує з камери.

Як продати державі копійчаний дрон за 200 тисяч доларів

Ви згадували про БПЛА за 200 тис. дол., які купували «завдяки кулуарним іграм». Наскільки масово відмивали кошти на безпілотниках?

Все залежить від добросовісності вибору того, хто збирає дрон. Наприклад, польотний контролер може коштувати від 200 дол. до 1000 дол. І в основному ставлять китайські Pixhawk або APM 2.5. Ніхто не ставить оригінал, переважно підробки з AliExpress. І можна зібрати дрон з гівняних комплектуючих, а сказати, що він зроблений із найкращих. Адже армія, коли купує, не дивиться всередину! Військові проводять льотні випробування, і якщо дрон літає, то його купують. А як можна визначити якість польотного контролера? А ніяк! Це означає, що дрон може 100 разів полетіти, а на 101 раз упасти.

Є й інші приклади. Один відомий виробник дронів, коли тільки отримав держзамовлення, ставив найдешевші польотні контролери. Я це знаю, бо сам їх розбирав, бачив, що всередині. Якщо взяти їхній літак тепер, то ви побачите контролер за кілька тисяч доларів. Але це не означає, що тоді не стояв дешевий контролер. Кожен вилазить на ринок як може. А далі виправляє свої мінуси.

Безумовно, тут є й момент для «чистої економіки». Ціна корпусу залежить від матеріалів, які ми використовуємо. Можна взяти пінопласт за 10 гривень лист і клей – ціна буде 500 гривень. Якщо ми будемо брати матеріал EPP, то для цього треба прес-форми. Тобто, у нас буде копійчане виробництво, але дорогі (до 10 тис. грн.) прес-форми. Такий корпус може коштувати 1000-2000 грн. Якщо корпус буде зі скловолокна, то тут витрати будуть на склотканину, епоксидну смолу, умови вробництва, оренду окремого приміщення. Такий корпус коштуватиме мінімум 1000 дол. Якщо потік виробництва буде великий (по 100 корпусів у місяць), то вдасться знизити до 300 дол. Тобто, це все економіка. Все залежить від кількості випущених штук, умов виробництва і того, чи хотів виробник на цьому обманути покупця.

Це ціла схема для відмивання. Як вона працює? Створюється ТОВ, яке виробляє дрони. Воно закуповує деталі у ФОПа. ФОП купує деталі в Китаї. Нехай на один літак необхідно купити деталей на 500 дол (цифра умовна). Для ТОВ їх продали за 5 тис. дол. А державі ТОВ продає безпілотник за 200 тис. дол. Такі суми виробник пояснює тим, що нібито розробляв чи доопрацьовував польотний контролер і заплатив якомусь ФОП ще 100 тис. дол. за програмне забезпечення. Тобто вони «замаскували» ціну і продають дрон державі. Дрон складається з корпусу, польотного контролера, доопрацьованого програмного забезпечення, модуля тепловізійної камери тощо, і на це виставляється ціна.

Як відмивають кошти? Вартість дронів, які продавали по 100–200 тис. дол. (без урахування тепловізійної камери), якщо брати найкрутіші деталі, становить щонайбільше 7 тис. дол. Нехай ми ще купуємо тепловізор і найкращу наземну станцію (ноутбук MacBook Pro, ящик до ноутбука, зарядний пристрій) – це ще 5 тис. дол. Нехай ціна загалом буде 15 тис. дол. Питання: за що 100, за що 200 тис. дол.? Тобто на гроші, за які держава отримує один дрон, можна було б купити 20 дронів.

цена БПЛА, цена дрона, ціна дрона, БПЛА, відмивання, корупція

Такі фірми були від самого початку АТО, нікуди не поділись вони і зараз. Якщо ці фірми перевірити, то виявиться, що це робочі компанії. І тільки експерт зможе довести, що вони купили мотор за 50 дол., а не за 10 тис. Тобто потрібно проводити ціле розслідування, вникати, розуміти. А з іншого боку, це комерційна фірма, яка скаже: «Обладнання, на якому ми це робимо, коштує 10 тис. дол., а все інше – це маржа. Наші дрони найвище піднімаються і найдалі літають. А що вони стільки коштують – це наше право».

Вийшло так, що коли військові сказали: «Нам треба безпілотники», ті, хто раніше продавав «іграшки», швидко переорієнтувались, пофарбували їх у сірий колір і заявили: «Це військові дрони». А те, що, коли їхній дрон передає картинку, то її бачимо не тільки ми, а ще й пів-Донецька, нікого не хвилює.

Тож, поки не буде чітких вимог щодо того, що і як ми хочемо, не буде й толку. Тому в армії потрібні люди, які на цьому знаються та розуміють, які саме дрони нам потрібні.

Безпілотники та війни майбутнього

У якому напрямі розвиваються військові дрони?

Наступне слово в майбутніх війнах належить системі «Рій». Це коли одночасно використовується більше десятка дронів і ними узгоджено керує штучний інтелект. При цьому використовуються мініатюрні дрони, інколи навіть розміром 10 х 10 см, які можуть пролетіти до 1 км. Їхнє озброєння – сантиметровий кубик пластиду.

А тепер уявіть, що з літака викидають «посилку» з десятками чи сотнями таких дронів. Вони падають, але в них працює польотний контролер. На потрібній висоті він запускає двигуни, стабілізується. А далі в нього є точна координата, куди йому летіти. Він долітає до місця, сідає, наприклад, на дах будинку чи обліплює танк по контуру башти та підривається. Беремо 500 дронів – і від цілі нічого не лишиться.

Оці системи дуже страшні. Їх зараз найактивніше розвиває Китай. Україна такими розробками не займається.

«Дрон у контрабандистів окуповується за тиждень»

А наскільки активно використовують безпілотники злочинці? Чи є серед приватних осіб і бізнесу попит на захист від них?

Контрабандисти використовують дрони для переміщення через кордон заборонених предметів. У всій закарпатській смузі переправляють цигарки – від двох блоків до трьох ящиків. А ті, хто багатші, мають і літаки, і вертольоти.

За моїми підрахунками, безпілотник там окуповується за тиждень. Це дуже вигідно, і дронів там літає дуже багато. Це більше шкодить країнам, у які переправляють контрабанду: Угорщині, Польщі, Словаччині, Білорусі. Але найстрашніше, коли дронами починають переправляти наркотики чи зброю. Цими пристроями можна доправити патрони, пістолет, автомат. Я навіть чув, що в Києві запроваджують кур’єрську доставку наркотиків дронами.

Також дронами переносять бурштин. Його доправляють у Польщу, а звідти везуть у Китай.

Лякає інше: за моїми даними, прикордонники категорично не хочуть закуповувати системи пеленгації та радіоелектронної боротьби. Бо якщо встановиш систему, то вже не зможеш домовитися, щоб твій кум чи брат ввечері поносив дроном цигарки через кордон. Якщо в Україні встановити по кордону такі системи, через нього не перелетить жоден дрон.

Безумовно, зловмисники використовують дрони для спостереження. Завдяки цим пристроям з відстані 7 км можна розгледіти автомобіль. Направленим мікрофоном можна на відстані знімати інформацію з вікон. Це як з мобільним телефоном: з нього можна зателефонувати, а можна здійснювати приховану зйомку чи, знаючи програмування, зламати банкомат.

Тому я вважаю, що сьогодні державі треба обмежувати рух та застосування дронів у таких місцях, як урядові квартали, транспорті вузли тощо, щоб не дестабілізувати ситуацію в країні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цвинтарі «блях»: як українці залишають свої авто на полях Словаччини (фото, відео)

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *