«Не такий страшний чорт»: чому українці стали краще ставитися до судів

«Не такий страшний чорт»: чому українці стали краще ставитися до судів

В Україні зростає довіра до судової системи та суддів. Такі несподівані результати дало опитування, проведене агентством США з міжнародного розвитку USAID. Воно опитало як звичайних українців, так і професійних правників (адвокатів, прокурорів, слідчих).

«КРАПКА» проаналізувала результати дослідження та з’ясувала, що про нього думають юристи й адвокати.

Коли 16% довіри – це добре

Найцікавіший показник – рівень довіри населення до судової влади. Про те, що довіряють повністю чи скоріше довіряють судовій владі, сказали 16% опитаних. Здавалось би, чим тут вихвалятись? Але у 2015 році довіра взагалі фіксувалася на критично низькому рівні – 5%.

«Нейтрально про судову владу висловився 21% респондентів, а 59% визнали, що скоріше не довіряють чи зовсім не довіряють судовій владі», – сказано в результатах опитування.

За іншою методикою, яка виключала нейтральну оцінку, результати розподілилися наступним чином: 20% схильні довіряти судам, а 71% схильний не довіряти.

Серед професійних правників (юристів, прокурорів, адвокатів, слідчих) ставлення до судів значно краще.

«Рівень довіри правників до судової влади виріс з 38% у 2017 році до 41% у 2018 році. Тим часом 47% правників виявили довіру окремим судам, де вони здійснюють представництво сторін», – кажуть в USAID.

Реальні враження кращі, ніж картинка в ЗМІ

Судячи з усього, «чорт» судової системи виявляється не таким страшним, як його малюють. Принаймні люди, яким довелося побувати в судах, починають ставитися до них краще, ніж тоді, коли уявляли їхню роботу, спираючись лише на картинку в ЗМІ.

«Довіра до судової влади українців, які були учасниками судових засідань, вдвічі більша, ніж загалом в українців, які переважно отримують інформацію про судову владу з новин. Протягом чотирьох років довіра українців – учасників судових проваджень також має тенденцію до збільшення, з 16% у 2015 році до 34% у 2018 році», – кажуть в USAID.

Є й суто «людяні» зміни: більшість учасників судових проваджень погодилися з тим, що судді мали достатній рівень кваліфікації, поводилися ввічливо й тактовно, а робота суду була добре організована.

«Кумівства» стало більше

Цього року 44% опитаних сказали, що, на їхню думку, судді ухвалювали справедливі рішення.

«Разом з тим 42% громадян визнали, що в них під час судів виникали проблеми і вони були змушені використовувати свої зв’язки, знайомства й інші засоби впливу. Це значно бальше, ніж у 2017 році, коли цей показник склав 33%», – відзначають організатори опитування.

Що думають про суди та суддів юристи

«КРАПКА» з’ясувала, що думають про це опитування юристи та чи помічають вони якісь зміни.

Іван Ліберман, адвокат

Иван Либерман, адвокат«Судова влада України порівняно з тим, як було навіть рік назад, точно стала кращою. По-перше, є зміни у формі роботи судів. Судді стали дотримуватися дрес-коду, ходити на засідання в мантіях. Раніше їх можна було побачити у светрах, куртках. Це створювало відчуття, що ми просто зібралися на кухні побалакати. По-друге, в судах роблять ремонти, облаштовують туалети для відвідувачів, будівлі утеплюють, у них міняють вікна. Також поліпшується оснащення для відеоконференцій, відеозв’язку, забезпечення технічними засобами, інтернетом. Уже нема такого, що не змогли провести засідання через відсутність принтера чи відеокамери.

Тепер що стосується безпосередньо роботи суддів. На мою думку, судді сьогодні виносять достатньо виважені рішення. Вони здебільшого приймають «соломонові рішення», наприклад вирішують слухати окремо справу по одному обвинуваченому, якщо його спільник ще в розшуку. Не все є у кодексах, не все є в ухвалах, але судді не бояться брати на себе особисту відповідальність і застосовують норми, які, на їхню думку, є практичними і правильними.

Судді тепер дуже коректно ставляться до сторін. Зауваження роблять дуже тактовно, нікому з учасників не дозволяють поводитися зневажливо. Узгоджуючи дату наступного засідання, вони тепер з’ясовують, чи зручна вона для інших учасників. Судді стали поводитися людяніше. З’явилася певна відкритість: вони готові радитись із захисниками, прокурорами щодо якихось рішень. І є бажання розглядати справу по суті. А ще з’явилася величезна кількість виправдувальних вироків і ухвал на користь прав людини. Бо якщо раніше людина опинялася в «клітці», то вона від початку вважалася винною. А тепер ситуація змінюється.

Також, судячи зі статистики, судді стали менше брати хабарів. Зо страху чи з інших причин, але повідомлень про суддів-хабарників стало менше. Тепер у кожного є диктофон, відеокамера, і судді відчувають загальний контроль. Тому вони готові виконувати норми закону, аби просто мати більше спокою. І таким чином дотримується законність. А є і просто справедливі судді, які керуються лише законом, не бояться прокурорів, СБУ і роблять свою роботу. Це означає, що в них немає скелетів у шафі».

Ірина Кузіна, адвокат

Ирина Кузина, адвокат, Barristers

«Я загалом можу погодитися з невеликою позитивною тенденцією щодо правосуддя в Україні. Дається взнаки те, що судові засідання поступово стають дійсно відкритими, суддя все рідше може «тихо» порушити процесуальний закон – він буде під прицілом камер і смартфонів, стрім із залу судових засідань уже не рідкість. Це змушує суддів бути обережнішими. Також є тенденція до розширення використання суддями практики Європейського суду з прав людини (щоправда, і помилкові тлумачення теж зустрічаються). Однак шкода, що із судової системи з реформами, кваліфікаційними оцінюваннями й люстраціями «вимиваються» і дійсно кваліфіковані юристи. Негативні тенденції підкріплюються і тиском «активістів», втручанням політиків у здійснення правосуддя (як це трапилося нещодавно у справі про вбивство журналіста Василя Сергієнка, коли П. О. Порошенко припустився недвозначних висловлювань у ЗМІ та зізнався в не передбаченій законодавством взаємодії з прокуратурою Черкаської області)».

Володимир Воронцов, адвокат юридичної компанії «Климчук та партнери»

Владимир Воронцов, адвокат компании Климчук и партнеры

«Позитивну тенденцію прослідкувати поки важко. Особисто я у своїй практиці її не помічаю. Зміни в розподілі політичних сил впливають хіба що на якісь гучні справи. Єдина помітна зміна була ще у 2012 році, коли був прийнятий новий КПК, який суттєво розширив права сторони захисту.

Загалом усе залежить від конкретного судді. Є люди, які створені бути суддями через почуття справедливості, людяність, особисті якості. Є ті, які в тій чи іншій ситуації приймають рішення не зовсім коректно. Також суди часто стають на бік обвинувачення. Це, на мою думку, пов’язано з тим, що сторона обвинувачення після прийняття нового КПК не навчилась якісно з ним працювати, а тому суди перетягують на себе функцію обвинувачення, коли бачать, що подані їм матеріали підготовані неякісно. Але ж судді повинні бути просто незалежними слухачами.

Якщо говорити про ротацію кадрів у зв’язку з люстрацією, то наведу приклад. У Печерському суді була суддя Лариса Цокол, яка стала відомою тим, що відмовилася призначати домашній арешт Михайлу Саакашвілі, як того вимагала сторона обвинувачення. Ця суддя в адвокатських колах відома як порядна та справедлива. Але Вища рада правосуддя 19 жовтня 2018 року відсторонила її від здійснення правосуддя. Тобто ми бачимо, що хороші судді, які приймають законні, справедливі рішення, чомусь усуваються.

Щодо тих суддів, які приходять, то не можна сказати, що вони погані чи хороші. Так само не можна сказати, що всіх старих суддів треба люструвати та замінити новими. Усе залежить від людини, від ставлення до професійної діяльності. В Україні багато професійних суддів, які у складних ситуаціях приймають справедливі рішення. Їм варто віддати належне, і варто поборотися за них, щоб вони залишалися на своїх місцях. А усуваються вони просто через те, що не приймають рішення, яких хочуть  від них «серйозні структури».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому закриваються суди

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.