«Формули» Академії аграрних наук: як дерибаниться найкраща земля в Україні

«Формули» Академії аграрних наук: як дерибаниться найкраща земля в Україні

Національна академія аграрних наук України відома не новими сортами пшениці чи соняшників, а старими схемами й аферами. У колах експертів про неї кажуть: «Атавізм. Ніякої практичної користі від вчених старої школи немає». Роками мільйони, навіть мільярди з держбюджету йшли не на чорнозем, а в чорну діру корупції. Кримінальні справи фактично закінчувалися нічим. Чи вдасться НАБУ змінити цю практику? Нещодавно там заявили, що семи особам днями повідомили про підозру в розкраданні особливо цінних земель під Києвом. І це лише верхівка айсберга.

Масштаби схем вражають. Будь-який вітчизняний агрохолдинг може позаздрити банку землі НААН – 465 тис. га (більше тільки у двох українських концернів). Такий фонд – золота жила, адже експерти кажуть, що прибуток аграріїв можна порівняти із заробітками в IT-сфері.

І дійсно, у звітах НААН розповідає про надприбутки, але фактично може похвалитися лише довгим шлейфом кримінальних справ про «чорну» оренді, розбазарені гектари, казкові доходи «вчених кланів» і формулою «Доньці, родичам і всім шановним знайомим по земельній ділянці від держпідприємства прямо під Києвом, у Чабанах».

Цінні землі

Активістка з Чабанів, депутат двох минулих скликань Надія Буніс каже, що протягом останніх трьох років під Києвом йшла війна за кожен клаптик землі. Схема нескладна: держустанова – сільраді, сільрада – особам, які не мають до села жодного відношення.

За версією слідства, з 2012 по 2016 рік тільки в Київській області з державної власності в приватну переведено близько 100 га, що належать Інституту землеробства НААНУ та віднесені до особливо цінних земель. Цінність цих земель у тому числі і в близькості до столиці, тому на місці нив ростуть багатоповерхівки.

«Порушення лежать на поверхні. Цінні землі мають передаватися безпосередньо за згодою Верховної Ради України, і без цього узгодження їх передати неможливо», – звертає увагу адвокат адвокатського об’єднання «Климчук і партнери» Володимир Воронцов.

Чому ж «ріелтори від науки» так нахабно роздають землю?

Син міністра освіти та дочка президента НААН

Відповідь, можливо, криється в прізвищах тих, кому дісталися ділянки. «КРАПКА» з’ясувала, що тільки цьогоріч у Чабанах отримали по 69 соток Ірина Іванівна Гриник і Роман Ігорович Гриник. У 2016 році на тринадцятій сесії Чабанівська сільрада виділила 20 соток Лілії Ігорівні Гриник. Усі однофамільці директора Інституту садівництва НААН Ігоря Володимировича Гриника.

Ігор Гриник своєрідно трактує прислів’я «яблуко від яблуні…»

Не образили й Галину Балян – мати віце-президента Національної академії аграрних наук Ануш Балян.

Також отримала ділянки рідня президента академії Ярослава Гадзала – дочка Оксана Черник і її чоловік. Останньому землю виділили в сусідньому Гатному. Чверть гектара – у Дмитрівці, де розташоване дослідне господарство Інституту садівництва, – сім’я Гадзалів оформила на підставних осіб.

Крім того, ділянки отримали особи з доволі відомими прізвищами. Серед них син міністра освіти Лілії Гриневич Богдан-Орест Михайлович. Також 20 соток Чабанівська сільрада виділила колишньому першому заступнику начальника Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави СБУ Володимиру Музилеву. Алла Медведюк – дружина прокурора київської прокуратури Олександра Мальованого – також отримала 20 соток.

Для атівців землі немає

Додамо, що ще у 2016-му мешканці сіл Чабани, Новосілки й Гатне – учасники АТО звернулися до місцевих посадовців і попросили виділити землю.

«Але жоден захисник не отримав ділянки, усім відмовлено через відсутність землі. Хоча це було цілковитою брехнею», – написали в групі «Чабани SOS».

Щоб зрозуміти, як це сталося, наші журналісти поїхали до сільради Чабанів. Там кивають на директора Інституту садівництва, а самі про дерибан землі нібито вперше чують. Ми прислухалися до поради та звернулися до директора Інституту садівництва Ігоря Гриника. Там нас явно не були раді бачити.

«Я з бульварної пресою не спілкуюся», – почули ми з порога від директора інституту.

Коли ми запитали, чому його дочка фігурує в кримінальному провадженні та як сталося, що його рідню підозрюють в отриманні державної землі з порушенням законодавства, Гриник відповів оригінально: «Вона громадянка України? Хіба мало де вона може фігурувати?»

Звідки така впевненість – дивіться вище. Академіки, мабуть, вірять, що «селекціонували» абсолютну безкарність.

Входить до трійки найбільших землевласників

Ми переконалися, що махінації із землею НААН відбуваються практично в усіх областях, де в академії є майно. Про них ми розповімо пізніше. А спочатку поговоримо про те, що становить академія.

За останньою офіційною інформацією, земельний фонд НААН становив 465 тис. га. З них:

Якщо говорити про структуру, то НААН складається з безлічі підрозділів, кожен з яких проводить дослідження у своєму напрямі. Про результати вони звітують на своїх сайтах. Корисні моделі та винаходи НААН реєструє держпідприємство «Укрпатент». А нові сорти проходять випробування за кордоном.

Наприклад, Інститут олійних культур (ІОК) звітував про те, що у 2017 році в Казахстані проходили випробування сорту гірчиці, льону, ріпаку та соняшнику, розроблені в НААН. Раніше спільно з одеським Селекційно-генетичним інститутом та Інститутом рослинництва з Харкова ІОК створив кілька гібридів соняшнику. А дослідна станція луб’яних культур (розташована в Глухові) вважається світовим лідером з вирощування конопель, які не містять наркотичних речовин.

Фермери, з якими поспілкувалася «КРАПКА», кажуть, що напрацюваннями українських вчених користуються, але не масово. Останнім платять роялті – частину зібраного врожаю. Про це розповів керівник волинського фермерського господарства «Перлина Турії» Володимир Яренчук (займається вирощуванням зернових і скотарством).

«Українські сорти ми беремо. З кожної тонни платимо роялті. Хоча я не думаю, що це приносить вченим великі гроші, – зауважує Володимир Яренчук. – Але тієї ж техніки ми 80 % закуповуємо за кордоном, тому що з українською просто біда. У кожному виробі якась деталь бракована. Те ж і з насіннєвим матеріалом, наприклад рапсом чи пшеницею. Ми закуповуємо переважно європейські культури».

За оцінкою заступника директора Української аграрної асоціації Мар’яна Заблоцького, винаходи НААН в Україні практично не затребувані. Підрозділи, які ними займаються, програють конкуренцію компаніям, що розглядають аграрну сферу як бізнес.

«Розробка нових сортів насіння давно перетворилася на великий міжкорпоративний бізнес. Виручку такої компанії, як «Монсанто», можна порівняти з надходженнями до Пенсійного фонду, і змагатися з нею держустанові нереально. Учені селекціонують нові сорти за сім-вісім років, а приватні компанії можуть впоратись із цим завданням за два-три», – каже Мар’ян Заблоцький.

За словами експерта, про будь-які наукові прориви НААН не було чутно давно.

«Я не знаю, як вони реалізують свої винаходи. Але можу засвідчити, що я вже шість років працюю в АПК і жодного разу не чув про інтерес до наукових розробок Академії наук. А розмови, які велися в гілках влади, серед депутатів, стосувалися виключно тих 600 тис. га, якими володіє НААН. Крім як землею вона нікому не цікава, – розповів «КРАПЦІ» Мар’ян Заблоцький. – Академія відзвітувала про те, що у 2017 році заробила понад 700 млн грн. Якщо просто помножити середню ціну оренди землі 120 дол. (3000 грн) на кількість її земель, то вже має бути 1 млрд 800 млн грн. НААН же каже про 700 млн грн. Державне майно, очевидно, здається в оренду не за ринковими цінами. При цьому Академія аграрних наук ще отримує дотації від держави».

Додамо, що днями на офіційному сайті НААН з’явилася плутана відповідь  на подібні звинувачення. На них учені реагують універсальної фразою: «Комусь дуже хочеться знищити вітчизняну аграрну науку». І в кінці додають: «Нам треба робити більше і діяти швидше. Саме зараз вирішальний момент». Подібні фрази не додають надії на те, що академія дочекається реформи, а, навпаки, насторожують. Урвати наостанок – золоте правило посадовців.

У справу втрутилося НАБУ

«Загадкові» маніпуляції НААН із землею не раз потрапляли в поле зору ЗМІ. Як зауважили в Національному антикорупційному бюро, 14 березня 2019 року семи особам з НААН повідомили про підозру в розкраданні особливо цінної землі в Києво-Святошинському районі та нанесенні інтересам держави збитків в розмірі майже 44 млн грн.

Ідеться переважно про верхівку НААН – працівника СБУ, екс-начальника управління Державного земельного кадастру Головного управління Держземагентства у Київській області.

«Детективи НАБУ встановили, що протягом 20132014 років підозрювані ініціювали прийняття низки рішень, унаслідок яких більше 15 га державних земель незаконно перейшли у приватну власність. Ідеться про ділянки в передмісті Києва (село Гатне), які мали статус особливо цінної землі та мали використовуватися виключно в дослідних цілях.

Рішення про вилучення такої землі та зміну її цільового призначення може приймати виключно Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів України. Натомість керівники НААН у змові з посадовими особами ГУ Держземагентства в Київській області проігнорували вимоги законодавства (ст. 149, 150 Земельного кодексу України) і без погодження з КМУ і без згоди парламенту прийняли рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками НААН.

Унаслідок такого рішення ділянки перейшли у власність заздалегідь визначених осіб. Серед одержувачів ділянок не тільки підозрювані та їхні близькі, але й працівники СБУ, посадові особи НААН, Міністерства аграрної політики й інших органів влади. Загалом ці особи отримали 144 ділянки, на 138 з яких права власності вже оформили», – кажуть у прес-службі НАБУ.

Детективи додали, що зайнялися цієї проблемою не щойно. Наведені факти НАБУ розслідує з квітня 2017 року. У межах цього ж виробництва досліджуються й епізоди розкрадання особливо цінної землі в інших регіонах України.

Детальніше про земельні схеми, «чорну» та «сіру» оренду «КРАПКА» розповість у наступних матеріалах.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *