Бюджет-2021: на що підуть державні гроші

Бюджет-2021: на що підуть державні гроші

Верховній Раді у вівторок, 15 грудня, після кількох засідань профільного комітету, вдалося уникнути “бюджетної ночі” і ухвалити законопроект про Державний бюджет на 2021 рік – 289 голосами – лише частини “монобільшості” та представників інших політсил і позафракційних. Як розподілилися видатки у підготовленому до другого читання проекті Бюджету-2021.

Так, законом визначено на 2021 рік:

доходи Держбюджету у сумі 1.092.083.254,3 тис. гривень. За даними Мінфіну, порівняно з першим читанням дохідну частину проекту Бюджету-2021 збільшено на 20,9 млрд грн і передбачено у сумі 1 трлн 92 млрд грн — “це реальні кошти, які планує отримати держава у наступному році, не підвищуючи податки і не здійснюючи тиск на бізнес”.

видатки Держбюджету було передбачено у сумі 1.328.201.570,2 тис. гривень – за даними Інформаційного управління Апарату ВР та згідно з пояснювальною запискою до доопрацьованого урядом законопроекту до другого читання від 26 листопада. Водночас, за підсумками ухвалення Бюджету-2021 у Мінфіні вказали, що видатки “передбачено у сумі 1 трлн 347 млрд грн”, у якій “враховано необхідність фінансування всіх пріоритетних потреб держави”, зокрема, за даними відомства:

  • охорона здоров’я (голова МОЗ Максим Степанов вказував на недофінансування галузі, у своєму бюджетному запиті на 2021 рік МОЗ заклав видатки на медицину у 296 млрд грн);
  • закупівля вакцин від COVID-19 (у доопрацьованому проекті на це передбачалося 2,6 млрд грн);
  • підвищення мінімальної заробітної плати (з відтермінуванням підвищення “мінімалки” до 6500 грн з 1 липня на 1 грудня 2021 року);
  • індексація пенсій та доплат пенсіонерам віком 75+;
  • підвищення зарплат лікарям на 30% та вчителям на 25% (на недостатньому рівні зарплат перших наполягав профільний міністр Максим Степанов, щодо других – уряд зупинив на рік дію своєї ж постанови про підняття зарплат);
  • розвиток якісної освіти (при скороченні освітньої субвенції на майже 3 млрд грн);
  • достойна підтримка сфери культури, спорту та цифровізації;
  • розвиток програми “Доступні кредити 5-7-9%” та портфельних гарантій;
  • підтримка АПК та розвитку регіонів.

граничний обсяг дефіциту Держбюджету у сумі 246.635.500 тис. гривень. За даними Мінфіну, дефіцит державного бюджету до другого читання зменшився — з 6% до 5,5% і становить 246,6 млрд грн. Різниця між І і ІІ читанням — 23,7 млрд грн. У бюджеті цього року був закладений дефіцит 7,5%, тобто цей показник зменшено на 2% (на 52 млрд грн). Окрім того, у середньостроковій перспективі планується поступове зниження дефіциту бюджету: 4,5% ВВП — у 2022 році та 3,5% ВВП — у 2023 р., вказали у Мінфіні.

Законом установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року — 2189 гривень, з 1 липня — 2294 гривні, з 1 грудня — 2393 гривні.

Законом установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату:

  • у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 гривень, з 1 грудня — 6500 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 гривні, з 1 грудня — 39, 12 гривні.

Щодо видатків Бюджету-2021 у доопрацьованому законопроекті порівняно з проектом, поданим на І читання, згідно з висновком бюджетного комітету від 14 грудня до другого читання, внесено такі зміни:

1) збільшено (передбачено) видатки:

— на трансферти місцевим бюджетам, з них зокрема:

  • субвенцію на соціально-економічний розвиток окремих територій — передбачено 6 млрд грн;
  • субвенцію на покращення доступу до інтернету в сільській місцевості — передбачено за загальним фондом 500 млн грн;

— окремим головним розпорядникам коштів держбюджету за бюджетними програмами на:

  • здійснення прокурорської діяльності, підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури — збільшено за загальним фондом на 2034,4 млн грн (у зв’язку із збільшенням порівняно з проектом, поданим на І читання, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури) (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 11 404 269,8 тис. грн);
  • створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку — передбачено 1.505 млн грн;
  • проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту “Дніпропетровськ” — передбачено за загальним фондом 1.400 млн грн;
  • забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру (код 2301400) — передбачено за спеціальним фондом 830,2 млн грн;
  • утилізацію твердого ракетного палива — збільшено за загальним фондом на 519,78 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 550 729,0 тис. грн);
  • фінансову підтримку сільгосптоваровиробників — збільшено за загальним фондом на 500 млн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 4 500 000,0 тис. грн);
  • функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ — збільшено за загальним фондом на 500 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 4 240 591,8 тис. грн);
  • реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів — збільшено за загальним фондом на 389,9 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 501 964,2 тис. грн) із зменшенням на таку суму видатків на лікування громадян України за кордоном;
  • фінансову допомогу Фонду соціального страхування для страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я та членам їх сімей внаслідок захворювання COVID-19 — передбачено за загальним фондом у сумі 251,97 млн грн;
  • оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які розташовані в гірських районах — передбачено за загальним фондом 150 млн грн;
  • підтримку у безпечному стані енергоблоків та об’єкта “Укриття” та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС — збільшено за загальним фондом на 150 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 1 364 876,2 тис. грн);
  • здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України — збільшено за загальним фондом на 137,8 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 1 295 418,5 тис. грн);
  • створення центрів креативної економіки — передбачено за загальним фондом у сумі 110,17 млн грн;
  • обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України — збільшено за загальним фондом на 109,3 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 1 156 509,8 тис. грн);
  • забезпечення житлом вчених Національної академії наук — передбачено за загальним фондом у сумі 60 млн грн;
  • створення сучасної спеціалізованої лабораторії для роботи з інфекційними матеріалами — передбачено за загальним фондом у сумі 58,6 млн грн;
  • управління та випробування космічних засобів — збільшено за загальним фондом на 30,26 млн грн (згідно з додатком про розподіл видатків від 26 листопада було разом 429 663,5 тис. грн);
  • забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя — передбачено за загальним фондом у сумі 30 млн грн;

2) збільшено за загальним фондом видатки на державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на 2.870,7 млн грн (з 1129,3 млн грн до 4 млрд грн), здійснено розподіл зазначених видатків загалом у сумі 4 млрд грн за 36 такими проектами, зокрема:

  • “Реконструкція будівлі ДП “Національний центр ділового та культурного співробітництва “Український дім” — 40 млн грн;
  • “Реконструкція блоку “Б“ лікувального корпусу № 3 Клінічної лікарні “Феофанія“ Державного управління справами” — 138 млн грн;
  • “Створення Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” — 50 млн грн;
  • “Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка” — 36 млн грн;
  • “Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” — 1200 млн грн;
  • “Реконструкція приміщень 1,3,4 поверхів кардіологічного та фасаду кардіологічного та господарського корпусів Державної установи “Інститут серця МОЗ України” — 332,2 млн грн;
  • “Заходи із забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області” — 5 млн грн;
  • “Створення комплексної системи поводження з радіоактивними матеріалами, які утворюються під час зняття з експлуатації енергоблоків та реконструкції об’єкта “Укриття” — 63,5 млн грн;
  • “Реалізація другого ПК Нового безпечного конфаймента та реконструкція об’єкта “Укриття” — 87 млн грн;
  • “Будівництво спеціалізованого плавального комплексу олімпійського класу включно з капітальним ремонтом котельні та зовнішніх мереж державного підприємства “Олімпійський навчально-спортивний центр “Конча-Заспа“ — 200 млн грн;
  • “Модернізація сцени Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької“ — 54,5 млн грн;
  • “Створення фонду службового житла у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України” — 17 млн грн;

3) збільшено видатки за загальним фондом на безпеку і оборону на 158,7 млн грн, а саме:

  • Міноборони на 121,7 млн грн, у т.ч. за бюджетними програмами “Керівництво та військове управління у сфері оборони” — на 32,1 млн грн, “Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни — на 89,6 млн грн;
  • МВС на 20 млн грн за бюджетною програмою “Державна підтримка фізкультурно-спортивного товариства “Динамо“ України на організацію та проведення роботи з розвитку фізичної культури і спорту серед працівників і військовослужбовців правоохоронних органів”;
  • ГУР Міноборони на 17 млн грн за бюджетною програмою “Реалізація державного інвестиційного проекту “Створення фонду службового житла у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України”.

Видатки на забезпечення національної безпеки і оборони доручено передбачити в обсязі не менше 5,93% від ВВП для сектору безпеки і оборони, при цьому фінансове забезпечення потреб сектору безпеки і оборони передбачити в обсязі не менше 267.250,9 млн грн, у т.ч. не менше 233.111,2 млн грн – із загального фонду, 14.139,7 млн грн – із спеціального фонду.

4) зменшено видатки за загальним фондом, зокрема:

  • трансферт Пенсійного фонду — на 8,5 млрд грн.

Згідно з пояснювальною запискою до доопрацьованого законопроекту, вказали у комітеті, “таке зменшення пов’язано з уточненням прогнозного розрахунку надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. “Однак, ця пропозиція уряду вбачається недостатньо аргументованою, зважаючи, що порівняно з 2019 р., фінансовий стан Пенсійного фонду у п.р. значно погіршився та продовжує збільшуватися його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР (заборгованість Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик на покриття тимчасових касових розривів з ЄКР на 01.12.2020 р. становила 66,6 млрд грн і з початку п.р. зросла на 17,5 млрд грн), а відтак у 2021 р. ймовірно виникне необхідність збільшувати видатки державного бюджету для Пенсійного фонду”, – зазначили у комітеті;

  • державний фонд регіонального розвитку — на 4,86 млрд грн (за даними уряду, у зв’язку із передбаченням субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій);
  • трансферти місцевим бюджетам, зокрема: освітню субвенцію — на 2859,58 млн грн;
  • обслуговування державного боргу — на 1793,35 млн грн;
  • видатки в частині витрат на оплату праці у бюджетній сфері (крім державного управління) за багатьма бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету у зв’язку з ініціативою уряду у доопрацьованому законопроекті відтермінувати підвищення мінімальної зарплати у розмірі 6500 грн з 1 липня на 1 грудня 2021 року.

Разом з тим, 15 грудня через підтриману пропозицію при внесенні змін до Бюджетного кодексу (№4100-д) щодо зарахування у 2021 році 13,44% акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування, було внесено певні уточнення і доповнення до доопрацьованого законопроекту та пропозицій до нього. Зокрема, зменшити доходи спецфонду на 8.048.947 тис. грн, як і видатки з нього.

Додамо, Верховна Рада схвалила Бюджет-2021 у першому читанні 5 листопада.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *