Агресія РФ, блокада, «схеми»: що робить Бердянськ портом-примарою

Агресія РФ, блокада, «схеми»: що робить Бердянськ портом-примарою

Бердянський морський торговельний порт, як і Маріупольський, потрапив у кабалу ще в середині 2017 року. Проте тоді мало хто звертав на це увагу. Кажуть, що його проблеми спричинені агресією РФ на Азові, але докери розповідають про «схеми».

«Судна ретельно оглядаються, і проблема, я вам скажу, навіть не в цьому, а в кількості днів, протягом яких очікують на цей огляд. Це почалося ще в середині 2017 року, коли Російська Федерація стала монтувати арки мосту через Керченську протоку. У РФ з’явилися чутки про те, що протоку закриватимуть у певні дні для тих робіт, – каже начальник адміністрації Бердянського морського порту Олександр Барчан. Але в російських будівельників нічого з радянських часів не змінилося: вони розуміли, що до встановленого терміну просто не встигнуть. У ті визначені дні протока зовсім не закривалася. У липні – серпні будівельники взагалі нічого не могли зробити з якихось причин: якісь шторми були чи що вони там казали. Усе відклалося до вересня, і практично цілий місяць протока була закрита. Відтоді й до кінця року з Бердянського порту пішов Метінвест з усім своїм вантажем, металом. Він не став під усе це підлаштовуватись і перемістився в інші порти».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт: «За п’ять місяців росіяни затримали 595 суден в Азовському морі»

Скільки часу судно має очікувати перевірки російськими прикордонниками зараз, наразі ніхто не знає, каже наш співрозмовник.

Олександр Барчан

«Нібито перехід судна з Турції до Бердянська займає три доби: пройшов Босфор, Чорне море і тут уже Керчь, далі 12 годин і вже в Бердянську. А насправді воно йде два тижні! А це вже два рейси: туди-назад, туди-назад. Увесь цей час команду потрібно утримувати, зростає фрахт. Наступного разу судно може пройти за два-три дні, а потім, знову ж таки, повтор ситуації. Це нагадує випадок, коли душать, душать, потім трішки відпускають і знову душать, – зауважує Олександр Барчан. – І ось ця нестабільність ринку всіх відлякує. Якби судновласники знали, що огляд триватиме три доби, вони все порахували б, і можна було б працювати. Зараз це ніхто не може передбачити. Прохід судна коштує 50 тис. дол., а тепер потрібно платити 70, а може, й більше. І виникає питання: «Чи варто взагалі йти в Азов?»

Начальник адміністрації розповідає, що слідом за металом порт втрачає й зерно: «Світові компанії на наступний рік припинили діяльність в Азові. Початок року період контрактів, уже всі знають, хто і що робитиме. Ми знаємо орієнтовний вантажообіг. І така компанія, як «Каргіл», узагалі припинила закупку зернових у регіоні. Це рішення вона прийняла на дуже високому рівні».

Сезонність, мілководність, приватизація

Але експерти кажуть, що агресія РФ на Азові лише поглибила інші проблеми Бердянського порту.

В Українській зерновій асоціації стверджують, що наразі проблем із простоєм суден немає. «КРАПЦІ» розповіли, що головні проблеми Маріупольського та Бердянського торговельних портів – сезонність і мілководність.

«Тепер є обмеження і через висоту мосту через Керченську протоку. А глибина в Бердянську така, що туди не можуть зайти великі судна. За кращих часів через цей порт ішло 57% експорту зерна. Він цікавий тільки тим, кому потрібно доставити товар відносно недалеко, скажімо в Туреччину, Грецію, на Кіпр тощо. До того ж узимку море замерзає. Це теж знижує привабливість», – каже радник президента Української зернової асоціації Олена Нероба.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Керченську протоку закрили через негоду

Крім того, через війну зменшився товаропотік. Порт у першу чергу наповнювався вугіллям, металом, зерном із сусідньої Донецької області. Однак працівники Бердянського порту припускають, що підприємство навмисно заганяють у борги, щоб потім віддати в приватні руки.

«Проблема назрівала давно. Чи це збіг обставин, чи планомірний процес, але наш порт почав падати на коліна. І це сталося не за місяць-два, це триває два роки. До того як Росія побудувала цей міст, у нас уже починалися внутрішні проблеми, – пояснює докер-механізатор Бердянського порту Микола Ярмоленко. – Коли Омелян став міністром інфраструктури, за деякий час я не знаю, як це назвати: чи то по-рекетирському, чи то по-замовному був звільнений нормальний менеджер Микола Ільїн, котрий довів, що Бердянський порт може працювати на повну, приймати будь-які вантажі та сплачувати величезні податки державі. Це ніяка не реклама і не піар, можна запитати в будь-кого і вам це підтвердять».

Мешканці Бердянська розповідали, що втрата порту боляче вдарить по бюджету міста та всього регіону: «Це, знаєте, як руку відрубати, а то й разом з ногою».

«КРАПКА» надіслала до Міністерства інфраструктури України запит, щоб з’ясувати, що ж насправді відбувається з Бердянським морським торговельним портом і що робиться для того, щоб порт залишався привабливим для судновласників, зважаючи на агресію РФ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повне відео вбивства, атаки «тролів» і Шуфрич-молодший: нові повороти в справі екс-боксера Петра Очеретяного

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *